...

Ендокринна система і вітаміни для щитовидної залози

Щоб наш організм функціонував належним чином, всі його системи, органи і тканини повинні взаємодіяти один з одним. Завдяки цій взаємодії підтримується постійне внутрішнє середовище — ні температура тіла, ні рівень солей і мінералів в крові (і безліч інших показників) не повинні виходити за встановлені межі. Зв’язок між усіма органами і тканинами також необхідний для того, щоб організм міг адекватно реагувати на різні зміни у внутрішньому і зовнішньому середовищі. І забезпечують цей зв’язок відразу дві системи — ендокринна і нервова. Нервова система забезпечує швидку передачу (за частки секунди) інформації і відповідає за формування реакції. А ендокринна необхідна для координації та регуляції функціонування організму, адаптації до зовнішніх і внутрішніх змін і підтримки його нормальної життєдіяльності. Вона базується на виробленні та виділенні гормонів з різних залоз і на транспортуванні цих гормонів через кровотік, лімфу і спинномозкову рідину (1, 2). Таким чином, ендокринна система — це комплекс залоз, які виділяють свої секреторні продукти (гормони) у внутрішнє середовище організму

Функції ендокринної системи

Усі функції ендокринної системи спрямовані на регуляцію процесів життєдіяльності організму. Різні органи ендокринної системи виконують різні функції:

  • Гіпоталамус. Знаходиться в основі мозку. Стимулює активність гіпофіза для підтримки гормонального балансу.
  • Гіпофіз. Знаходиться в основі мозку і в тісному взаємозв’язку з гіпоталамусом. Його часто називають найголовнішою залозою, оскільки саме він контролює всі інші залози ендокринної системи. Гіпофіз виконує інструкції гіпоталамуса, виділяє ряд гормонів, в т.ч. гормон росту, ендорфіни для полегшення болю і кілька ключових гормонів для регулювання рівня рідини в організмі.
  • Щитовидна залоза. Знаходиться в передній частині шиї людини. Виділяє гормони, які регулюють ріст, метаболізм і апетит.
  • Надниркові залози. Знаходяться на вершині нирок і синтезують гормони, які необхідні для реакції на стрес, в т.ч. адреналін і норадреналін.
  • Підшлункова залоза. Знаходиться в області лівого підребер’я. Синтезує гормони, які регулюють рівень цукру в крові (а саме інсулін і глюкагон). Вони підтримують стабільний баланс глюкози в крові протягом дня.
  • Гонади (жіночі гонади — яєчники, чоловічі, відповідно, — яєчка). Виділяють статеві гормони, важливі для розмноження, а також впливають на лібідо. Яєчники продукують естрогени та прогестерон, а яєчка — андрогени, в т.ч. тестостерон (1).

Взаємодія ендокринної системи з іншими системами організму

Якщо уважно подивитися на те, що собою являє ендокринна система, функції її тісно переплітаються з роботою інших систем організму. Наведемо кілька прикладів:

  • передня частка гіпофіза виділяє гормони, які стимулюють вироблення естрогенів в яєчниках і тестостерону в яєчках, стимулюють синтез гормонів щитовидної залози, впливають на лактацію і сприяють зростанню і розвитку організму в цілому;
  • задня частка гіпофіза виробляє гормон вазопресин, який допомагає контролювати рівень води та електролітів в організмі, а також окситоцин, який своєю чергою бере участь в пологах і грудному вигодовуванні;
  • кора надниркових залоз виробляє кортизол, який допомагає контролювати метаболізм і регулює реакцію на стрес, а також альдостерон, який необхідний для регуляції обміну води та електролітів в організмі;
  • щитовидна залоза синтезує тироксин і трийодтиронін, важливі для контролю метаболічних процесів у всьому організмі, і кальцитонін, необхідний для регуляції метаболізму кальцію.

Саме завдяки ендокринній системі відбувається взаємодія систем організму (1).

Поширені захворювання ендокринної системи

Ендокринна система людини дуже складна, і природно, що її компоненти можуть «виходити з ладу». У цьому випадку розвиваються захворювання ендокринної системи. Серед найпоширеніших з них слід виділити:

  • Цукровий діабет. Це серйозна хронічна хвороба, яка розвивається, коли організм не може виробляти достатню кількість інсуліну (як при цукровому діабеті першого типу) або не може ефективно використовувати вироблений ним інсулін (як при цукровому діабеті другого типу). Типові прояви такого стану включають сильну спрагу, підвищене сечовипускання, втрату ваги, нестачу енергії (3).
  • Гіпертиреоз. При такому захворюванні порушуються функції щитовидної залози — вона починає виробляти занадто багато гормонів. Хвороба може мати різне походження, серед її можливих проявів — втрата ваги, прискорене серцебиття, тремор, непереносимість спеки, задишка, підвищена тривожність, дратівливість, випадіння волосся, порушення менструального циклу (4).
  • Гіпотиреоз. При такому стані знижується синтез гормонів щитоподібної залози. Розвиток хвороби нерідко провокується аутоімунним захворюванням або дефіцитом йоду. Серед можливих проявів — непереносимість холоду, набряклість, зниження потовиділення, сухість шкіри, випадіння волосся, запори, підвищена втомлюваність, м’язові судоми, збільшення ваги (5).
  • Надниркова недостатність. Призводить до порушень функції кори надниркових залоз і, в результаті, до порушення секреції гормонів. Залежно від ступеня тяжкості та походження захворювання симптоми проблем з наднирковими залозами можуть включати головний біль, загальне нездужання (слабкість, втомлюваність), гіперпігментацію шкіри, порушення пам’яті, тривожність, зниження тиску, втрату ваги, випадіння волосся тощо (6).
  • Синдром полікістозних яєчників. Дуже поширений гормональний розлад серед жінок репродуктивного віку. Якщо виникає таке захворювання ендокринної системи, симптоми зазвичай включають нерегулярний менструальний цикл, гіперандрогенію (підвищення рівня андрогенів — чоловічих гормонів) і полікістоз яєчників. Жінки можуть страждати від безпліддя, мати зайву вагу, проблеми зі шкірою (акне) тощо (7).

Таким чином, ми розібралися, що існують різні захворювання ендокринної системи. Їх розвиток може бути спровокований як вродженими патологіями, так і впливом різних факторів у процесі життєдіяльності. Якщо виникають порушення ендокринної системи, симптоми можуть сильно відрізнятися залежно від особливостей конкретної залози, в роботі якої виник збій. Але у більшості людей такі захворювання викликають втому і слабкість. Також найпоширеніші симптоми включають:

  • зміни частоти серцевих скорочень;
  • зміни стану шкіри;
  • часті переломи кісток;
  • високий рівень цукру в крові;
  • гіперкальціємію;
  • низький або високий кров’яний тиск;
  • незрозумілі коливання ваги;
  • порушення статевого потягу;
  • безпліддя;
  • порушення менструального циклу.

Будь-яка підозра на збій в роботі ендокринної системи — привід звернутися до лікаря. Він проведе діагностику і підкаже, як налагодити роботу організму і нормалізувати самопочуття.

Вітамін D і профілактика захворювань ендокринної системи

Вітамін D і його метаболіти — це важливі компоненти, необхідні для забезпечення нормальної роботи ендокринної системи. Цей нутрієнт відіграє важливу роль у регуляції кальцію, фосфору та підтримці здоров’я кісток. Також численні дослідження показують, що він бере участь у підтримці здоров’я ендокринної системи в цілому, а його дефіцит збільшує ризик виникнення різних ендокринних розладів.

Існують наукові гіпотези, що дефіцит вітаміну D може збільшувати ризик виникнення цукрового діабету, порушень в роботі щитовидної залози та інших проблем зі здоров’ям ендокринної системи (9, 11).

Водночас добавки з цим вітаміном можуть використовуватися при таких станах, як:

  • Хвороба Хашимото. При цій хворобі нестача вітаміну D пов’язана зі збільшенням об’єму щитовидної залози та з більш важким перебігом хвороби.
  • Синдром полікістозних яєчників. Добавки вітаміну D можуть допомогти поліпшити менструальний цикл і фолікулогенез, а також знизити рівень сироваткового тестостерону, підвищити здатність до зачаття і поліпшити психоемоційний стан (10).
  • Хвороба Грейвса. У цьому випадку дефіцит даної речовини також корелює зі збільшенням об’єму щитовидної залози та вираженістю екзофтальму (зміщення очного яблука вперед, витрішкуватість).
  • Цукровий діабет 2 типу. У пацієнтів з таким діагнозом прийом вітаміну D поліпшив показники, пов’язані з інсулінорезистентністю і рівнем цукру в крові.

Вчені впевнені, що регулярний контроль рівня вітаміну D і корекція дефіциту, при необхідності, можуть бути корисним доповненням до основного лікування при порушеннях роботи ендокринної системи (8).

Детрімакс® для підтримки ендокринної системи

Профілактика захворювань ендокринної системи повинна мати комплексний характер і включати:

  • здоровий спосіб життя;
  • збалансоване різноманітне харчування;
  • регулярну фізичну активність;
  • навчання боротьбі зі стресом;
  • здоровий сон.

У разі генетичної схильності до виникнення ендокринних порушень у дітей або у дорослих, потрібно обов’язково час від часу проводити чек-ап у лікаря. Також лікар підкаже, як зміцнити ендокринну систему в різних життєвих ситуаціях, а при необхідності порекомендує вітаміни для ендокринної системи.

Зокрема при підозрі на дефіцит вітаміну D може знадобитися прийом такого нутрієнта в добавках, адже лише деякі продукти містять таку речовину і то в обмеженій кількості (12).

Поповнити нестачу може допомогти Детрімакс®. Це дієтична добавка на основі сафлорової олії, яка містить вітамін Д в різному дозуванні (по 1000, 2000 і 4000 МО). Дозування повинно підбиратися лікарем з урахуванням ступеня нестачі та особливостей пацієнта. Дізнатися більше про особливості продукту допоможе інструкція Детрімакс®, ознайомитися з якою можна на нашому сайті.

Отже, дефіцит вітаміну D може негативно позначатися на різних функціях нашого організму, в тому числі і на роботі ендокринної системи. Отримати його в достатній кількості допоможе вітамін D3 в складі Detrimax®.

FAQ

Здоров’я ендокринної системи залежить від багатьох факторів. Для підтримки її функцій важливо дотримуватися здорового способу життя, зокрема відмовитися від шкідливих звичок, а також дотримуватися здорової збалансованої дієти, займатися спортом, вчитися боротися зі стресом і добре висипатися. Не варто недооцінювати і важливість вітамінів – їх потрібно отримувати в належному обсязі.

Постійний стрес може уповільнювати метаболізм і функції щитовидної залози, приводячи до падіння рівня гормонів щитовидної залози. Це може призвести до розвитку гіпотиреозу. Водночас функції щитовидної залози прямо залежать від роботи надниркових залоз, які виробляють гормони стресу.

Здоров’я щитовидної залози залежить від багатьох факторів, в т.ч. і від достатнього надходження вітаміну D. У багатьох дослідженнях рівні метаболіту вітаміну D корелювали з рівнями гормонів щитоподібної залози. Також є дані, що достатнє споживання даного нутрієнта знижує ризик виникнення аутоімунних захворювань щитоподібної залози та деяких інших проблем з її здоров’ям (11).

Література:

  1. Susanne Hiller-Sturmhöfel, Andrzej Bartke. The Endocrine System. Alcohol Health Res World. 1998;22(3):153–164.
  2. R. V. Krstić. Endocrine System. Human Microscopic Anatomy
  3. Magliano DJ, Boyko EJ; IDF Diabetes Atlas 10th edition scientific committee . Brussels: International Diabetes Federation; 2021.
  4. Philip Mathew; Jasleen Kaur; Prashanth Rawla. Hyperthyroidism. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan-.
  5. Nikita Patil; Anis Rehman; Catherine Anastasopoulou; Ishwarlal Jialal. Hypothyroidism. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan-.
  6. Krystallenia I Alexandraki, and Ashley Grossman. Diagnosis and Management of Adrenal Insufficiency. Feingold KR, Anawalt B, Blackman MR, et al., editors. South Dartmouth (MA): MDText.com, Inc.; 2000-.
  7. Lorena I. Rasquin; Catherine Anastasopoulou; Jane V. Mayrin. Polycystic Ovarian Disease. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan-.
  8. Dorina Galușca, Mihaela Simona Popoviciu, Emilia Elena Babeș etc. Vitamin D Implications and Effect of Supplementation in Endocrine Disorders: Autoimmune Thyroid Disorders (Hashimoto’s Disease and Grave’s Disease), Diabetes Mellitus and Obesity. Medicina (Kaunas). 2022 Jan 27;58(2):194
  9. Edith Angellotti, Anastassios G Pittas. The Role of Vitamin D in the Prevention of Type 2 Diabetes: To D or Not to D? Endocrinology. 2017 May 8;158(7):2013–2021.
  10. Anmol Mohan, Ramsha Haider, Hajar Fakhor etc. Vitamin D and polycystic ovary syndrome (PCOS): a review. Ann Med Surg (Lond). 2023 Jun 5;85(7):3506–3511.
  11. Mirjana Babić Leko, Iva Jureško, Iva Rozić etc. Vitamin D and the Thyroid: A Critical Review of the Current Evidence. Int J Mol Sci. 2023 Feb 10;24(4):3586.
  12. Vitamin D. The Office of Dietary Supplements (ODS) of the National Institutes of Health (NIH)

Важливо! Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення правильного лікування слід завжди звертатись до лікаря.