Остеопороз

  • Причини виникнення остеопорозу
  • Симптоми та діагностика остеопорозу
  • Лікування остеопорозу
  • Профілактика остеопорозу

Остеопороз: важке захворювання, яке може підкрастися дуже непомітно

Переломи кісток є серйозною проблемою в будь-якому віці. Але якщо такі пошкодження трапляються в літніх людей, вони є вкрай небезпечними. Адже з віком кістки зростаються куди важче, а ламаються легше. І виною цьому нерідко стає остеопороз. Така хвороба не дарма отримала назву безмовної епідемії, адже розвивається вона абсолютно непомітно, але при цьому може призвести до важких наслідків, аж до інвалідності.

Остеопороз – це поширене метаболічне захворювання, яке пов’язане зі зміною щільності кісткової тканини (1). Унаслідок розвитку такої хвороби зростає крихкість усього скелета людини та збільшується ризик переломів навіть за незначного фізичного впливу.

Остеопороз може призводити до переломів різних кісток, але в зоні ризику насамперед перебуває хребет, шийка стегна, а також променева кістка. При цьому кістка може зламатися спонтанно або внаслідок незначних травм (наприклад, з висоти падіння, з положення стоячи та навіть меншої), а переломи хребців і зовсім можуть статися під час звичайної роботи по дому без травм і падінь (3).

Причини виникнення остеопорозу

Перед тим як розбиратися, який лікар лікує остеопороз, необхідно зрозуміти основні причини виникнення такої хвороби. Насправді скелет людини – це складна структура, протягом усього життя в кісткових тканинах безперервно відбуваються два протилежні один одному процеси – формування і руйнування.

Щоб організм міг активно утворювати нові кісткові тканини, йому необхідний будівельний матеріал. Синтез цього будівельного матеріалу здійснюється за участю різних органів і систем: ми отримуємо білки, жири та вуглеводи разом із харчовими продуктами. Вони є головним будівельним матеріалом і важливим джерелом енергії. Ці речовини потрапляють в організм через травний тракт, так само як і інші різноманітні нутрієнти (вітаміни та мінерали), які надають скелету щільності. Ендокринна система бере активну участь у регуляції обмінних процесів і впливає на інтенсивність формування та руйнування кісткової тканини тощо. Якщо хоча б один із цих процесів порушується, зростає ризик дисбалансу руйнування й утворення скелетних тканин.

Остеопороз у чоловіків або жінок може розвинутися через різні проблеми зі здоров’ям. Вони умовно поділяються на дві групи – модифіковані (на ці причини можна вплинути) і немодифіковані (які не піддаються корекції) (2). До перших причин можна віднести:

  • нікотинову залежність;
  • знижене споживання кальцію;
  • нестачу вітаміну D;
  • вживання спиртних напоїв;
  • тривалу терапію глюкокортикостероїдами;
  • знижену фізичну активність;
  • тривалу нерухомість (наприклад, унаслідок хвороби).

Що стосується немодифікованих чинників, то до них можна віднести:

  • похилий вік – понад 65 років;
  • статеву приналежність – остеопороз у жінок виникає частіше;
  • європеоїдну расу; спадкову схильність.

Імовірність хвороби зростає в разі ендокринних порушень, аутоімунних захворювань і захворювань крові та запальних хвороб.

Зниження щільності кісткової тканини може розвинутися в будь-якому віці, рідко, але буває навіть остеопороз у дітей. Тому дуже важливо вживати заходів щодо профілактики та своєчасного виявлення такої хвороби. Зокрема, дуже важливо отримувати вітамін Д, який вкрай важливий для повноцінного засвоєння кальцію. Його можна приймати у вигляді добавки Детрімакс®. А якщо з’являються болі в ногах за остеопорозу, необхідно звернутися до лікаря.

Симптоми та діагностика остеопорозу

Як правило, остеопороз ніяк не проявляється аж до настання перелому. А симптоми такої травми є досить класичними. Серед них біль, набряклість, почервоніння шкіри, а також порушення функції пошкодженої ділянки тіла. Вкрай рідко остеопороз кісток призводить до непомітних переломів. Трапляється, що під масою власного тіла не витримує хребет, у такому разі говорять про виникнення компресійного перелому хребців.

Іноді остеопороз хребта та інших кісток проявляє себе на ранній стадії досить неспецифічними симптомами, зокрема:

  • ламкістю волосся і крихкістю нігтів;
  • постійними проблемами із зубами;
  • хворобливими відчуттями в суглобах і/або кістках, у т.ч. за перепадів температури або зміни погоди;
  • візуальним викривленням хребта.

Якщо остеопороз у чоловіків або жінок прогресує, можуть з’являтися й інші симптоми:

  • зменшення зросту;
  • виникнення горба – вираженого викривлення хребетного стовпа;
  • відчуття тяжкості в ділянці лопаток;
  • неприємні відчуття в ділянці кульшового суглоба під час ходьби, якщо розвивається остеопороз кульшового суглоба;
  • незрозуміле зниження маси тіла при збереженні попередніх обсягів.

Остеопороз у дітей може давати про себе знати:

  • тягнучими болями в поперековій ділянці;
  • появою втоми в спині й навіть болю під час тривалої ходьби або стояння;
  • надмірною стомлюваністю;
  • погіршенням постави;
  • значною низькорослістю.

Діагностувати остеопороз колінного суглоба та інші види остеопорозу може ревматолог або травматолог. Для встановлення діагнозу проводять різні лабораторні дослідження, зокрема:

  • аналізи крові та сечі;
  • визначення рівня гормонів (статевих, щитоподібної залози, а також гіпофіза і паращитоподібної залози);
  • визначення концентрації печінкових проб, фосфатів, а також білка;
  • виявлення рівня кальцію, вітаміну D та інших нутрієнтів.

Для остаточного підтвердження діагнозу проводиться денситометрія – дослідження, яке дає змогу визначити загальну кісткову масу, а також мінеральну щільність кісток. Залежно від отриманих результатів і природи походження можуть бути виявлені різні типи хвороби, зокрема:

  • первинний остеопороз – виникає в результаті природного зносу кістки (в цю групу потрапляє постменопаузальний і сенільний остеопороз, а також ювенільна форма хвороби;
  • вторинний остеопороз – розвивається на тлі різних захворювань.

Також хвороба розрізняється залежно від локалізації патологічних процесів. Лікарям відомі такі види захворювання:

  • плямистий остеопороз (його також класифікують як вогнищевий остеопороз);
  • епіфізарний остеопороз (захворювання вражає стегнову шийку, кістки рук);
  • дифузний остеопороз (патологічний процес рівномірно розподіляється на всі кістки).

Лікування остеопорозу

Усі пацієнти, які зіткнулися з таким діагнозом, цікавляться, чи можна вилікувати остеопороз. Насправді це захворювання далеко не завжди піддається терапії, тому для досягнення позитивного результату вкрай важливо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря (3). Навіть якщо це не допоможе впоратися з хворобою, то точно поліпшить якість життя.

Як правило, лікування остеопорозу включає:

  • зниження ризику виникнення переломів у майбутньому;
  • підвищення щільності кісток шляхом прийому анаболічних препаратів, а також уповільнення резорбції за допомогою антирезорбтивних засобів;
  • відновлення функціональних здібностей суглобів і всієї рухової активності загалом;
  • зниження хворобливих відчуттів, викликаних травмами, що вже виникли;
  • контроль динаміки ситуації – для цього лікар відстежує маркери остеопорозу.

Лікування остеопорозу багато в чому залежить від причин виникнення такої хвороби. Зокрема, лікар може вживати заходів щодо корекції ендокринних порушень або/та відновлювати вітамінно-мінеральний статус.

Для забезпечення організму достатньою кількістю кальцію та інших нутрієнтів, важливих для здоров’я скелета, однієї дієти, як правило, недостатньо. Лікарі використовують спеціальні дієтичні добавки, наприклад, Детрімакс®. Також вкрай важливу роль відіграє спосіб життя при остеопорозі. Необхідно відмовитися від шкідливих звичок, які можуть погіршити стан, і виконувати гімнастичні вправи для розвитку м’язової маси. Хороший м’язовий каркас буде підтримувати тендітні кістки та знижувати ризик переломів.

Профілактика остеопорозу

Щоб уникнути резорбції кісток, важких переломів та інвалідності, необхідно вживати заходів щодо попередження остеопорозу вже з раннього віку:

  • займатися спортом, уникати малорухливого способу життя;
  • правильно і збалансовано харчуватися;
  • відмовитися від шкідливих звичок;
  • берегтися від надмірних навантажень;
  • своєчасно лікувати ті проблеми зі здоров’ям, які збільшують ризик остеопорозу.

Вкрай важливу роль у профілактиці остеопорозу відіграє забезпечення організму достатньою кількістю кальцію. Як показують численні дослідження, багато людей отримують його в недостатній кількості, а навіть ті, хто їсть багато молочних продуктів, не завжди захищені від його дефіциту. Все дуже просто – для засвоєння кальцію потрібен вітамін D, і, згідно з останніми дослідженнями, величезна кількість людей отримують його в недостатній кількості.

Тому чудовим вибором буде вживання вітаміну Д, кальцію разом, при цьому як джерело вітаміну D варто розглянути дієтичну добавку Детрімакс®. Як стверджує інструкція, а точніше інформаційна листівка-вкладка, дієтична добавка допомагає підтримувати кістки та зуби в здоровому стані, стимулює всмоктування кальцію і фосфору зі шлунково-кишкового тракту. Детрімакс® – це засіб від європейського виробника, який відповідає міжнародним стандартам якості. Він забезпечує надійну підтримку скелета, захищає від резорбції кісткової тканини та знижує ризик переломів. така добавка стане надійною підтримкою вашому скелету.

Детрімакс® випускається в різному дозуванні. Визначитися з оптимальним видом такої добавки допоможе консультація лікаря.

Остеопороз – вкрай неприємне і небезпечне захворювання, яке може розвинутися дуже поступово і спровокувати важкі переломи та навіть інвалідність. Основне, що спричиняє ця хвороба – руйнування кістки. Якщо ви переживаєте, чи загрожує вам остеопороз, фактори ризику – це не єдине, на що потрібно звертати увагу. Нерідко розвиток такої хвороби пов’язаний з нестачею кальцію і його неповним засвоєнням. Тому кожній людині незалежно від віку і статі важливо стежити за тим, щоб її організм отримував достатню кількість такої поживної речовини разом із добовою нормою вітаміну D для правильного засвоєння і розподілу кальцію. Тільки в цьому разі можна уповільнити руйнування кісток.

Важливо! Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення правильного лікування слід завжди звертатись до лікаря.