...

Кіста яєчника: види, причини, симптоми та лікування

Кісти яєчників — це заповнені рідиною структури, які можуть бути одиничними або множинними. Вони часто характеризуються безсимптомним перебігом, тому виявляються випадково під час фізичного огляду або УЗД. Кісти можуть провокувати виникнення ускладнень, зокрема розрив, кровотечу або перекрут. Такі стани вважаються невідкладними й потребують негайної гінекологічної допомоги. Тому дуже важливо своєчасно виявляти та лікувати кісти для зниження ризику ускладнень (1). Спробуємо розібратися, що таке кіста яєчника, чому вона з’являється і як її позбутися трохи детальніше.

Причини утворення кісти яєчника

Придатки або яєчники — це сукупність прилеглих до матки структур, що складаються з яєчників і маткових труб. У жінок репродуктивного віку вони виробляють безліч фолікулів на місяць, при цьому один домінантний фолікул дозріває і піддається овуляції. У результаті овуляції на одному або обох яєчниках може виникнути заповнений рідиною мішечок — кіста. Таке утворення не є рідкістю — у 20 % жінок протягом життя виявляють хоча б одне подібне новоутворення в тазовій ділянці. У більшості випадків кісти є функціональними, доброякісними утвореннями та не потребують хірургічного втручання (1).

Кісти можуть утворюватися в будь-якому віці, але частіше зустрічаються в жінок репродуктивного віку. Ризики їх утворення збільшуються в разі:

  • Лікування безпліддя. Появу кіст можуть стимулювати препарати, що викликають овуляцію. Причина їх формування криється в гіперстимуляції яєчників.
  • Приймання ліків, які пригнічують дію естрогенів (застосовуються для терапії раку молочної залози).
  • Вагітності. На тлі піку хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ).
  • Гіпотиреозі — зниженні функцій щитоподібної залози.
  • Вплив материнських гонадотропінів (трансплацентарний).
  • Курінні.
  • Перев’язці маткових труб (стерилізації) (1).

Якщо виникають кісти яєчників, причини вдається визначити далеко не завжди.

Кіста яєчника: види

Існують різні види кіст яєчників. Лікарі виділяють:

  • Функціональні кісти та кісти жовтого тіла. Такі новоутворення є функціональними або фізіологічними. Вони з’являються під час нормального менструального циклу, коли фолікули не розриваються під час овуляції. Вони продовжують рости під впливом гормональної стимуляції і досягають діаметра понад 2,5 см. Клітини кісти призводять до надлишкового вироблення естрадіолу, що, зі свого боку, спричиняє зниження частоти менструацій. Що стосується кіст жовтого тіла, то їх виникнення пов’язане з порушеннями розчинення жовтого тіла. Вони можуть бути товстостінними або містити внутрішні залишки, можуть виростати до 3 см (1).
  • Тека-лютеїнові кісти. Це лютеїнізовані фолікулярні кісти, які виникають у результаті стимуляції підвищеним рівнем ХГЛ (хоріального гонадотропіну людини) (1).
  • Синдром полікістозних яєчників. Таке захворювання спостерігається у 5–10 % жінок репродуктивного віку, є однією з основних причин безпліддя. Його спричиняють гормональні порушення — надлишок гормонів андрогенів в організмі. Найчастіше його виникнення пояснюється цукровим діабетом і серцево-судинними хворобами. Для нього характерне збільшення яєчників і поява в них безлічі дрібних фолікулярних кіст.
  • Неопластичні кісти. З’являються в результаті аномального розростання клітин усередині яєчників, можуть бути доброякісними або злоякісними (1).

Загальні симптоми кісти яєчника

Більшість кіст яєчників є випадковими знахідками та виявляються під час фізикального огляду або УЗД. Однак іноді такі новоутворення можуть проявлятися деякими симптомами. Ознаки кісти яєчників найчастіше включають дискомфорт або біль різного ступеня вираженості. Такі симптоми зазвичай локалізуються в проєкції ураженої ділянки — у нижній частині живота. Можливі ниючі болі в яєчниках або гострі болісні відчуття, такий симптом може бути як періодичним, так і постійним (1).

Якщо відбувається перекручування яєчника або розрив кісти яєчника, симптоми виникають різко без жодних провісників. У такій ситуації болі за кісти яєчника мають гострий і дуже сильний характер, нерідко супроводжуються нудотою і навіть блювотою. Є ризик виникнення вагінальної кровотечі (1). Різкі та сильні болі внизу живота в жінок — привід для того, щоб негайно викликати швидку допомогу.

Лікування кісти яєчника

Існує кілька варіантів терапії кіст. Зрештою, як лікувати такі новоутворення, визначає лікар, з огляду на вік пацієнтки, статус менопаузи, розмір новоутворення і наявність у нього характеристик, підозрілих із погляду злоякісності. Однокамерні кісти розміром менше за 10 см, як правило, доброякісні незалежно від віку пацієнта. Тому за відсутності негативної симптоматики їх можна спостерігати консервативно — такі новоутворення нерідко вирішуються спонтанно без втручання (1).

Розрив кісти яєчника або перекручування яєчника — це показання для хірургічного втручання. Також операція може бути необхідна за гострого болю в животі та підозри на рак. Якщо жінка перебуває в репродуктивному віці, пріоритетом є збереження фертильності, і робляться всі спроби для максимального збереження тканин яєчника. Під час проведення операції лікарі віддають перевагу лапароскопічному втручанню (1).

У разі синдрому полікістозних яєчників можливе проведення консервативної терапії. Пацієнткам із таким діагнозом зазвичай рекомендована:

  • Модифікація способу життя. Дотримання дієти з обмеженням калорій, адекватні фізичні навантаження тощо.
  • Медикаментозне лікування, зокрема для відновлення менструального циклу, підвищення фертильності та овуляції в разі безпліддя, приймання оральних контрацептивів для корекції гормонального дисбалансу тощо (2).

Варто враховувати, що в пацієнток із синдромом полікістозних яєчників нерідко спостерігається дефіцит вітаміну D3. Також цей нутрієнт чинить множинний вплив на процес захворювання. Деякі дані показують, що частота СПКЯ значно зростає при дефіциті цієї поживної речовини, і що він також призводить до метаболічної та ендокринної дисфункції (3).

Тому пацієнткам із таким діагнозом рекомендовано здавати аналізи на рівень вітаміну D3, а в разі виявлення дефіциту — проводити відновлення його нормального рівня. Згідно з даними проведених досліджень, замісна терапія дієтичними добавками із цим нутрієнтом підвищує чутливість до інсуліну та знижує рівень андрогенів у пацієнток із таким діагнозом (при нестачі вітаміну D3) (3). Іншими словами — лікар може рекомендувати приймати вітамін Д, і полікістоз яєчників може набути більш сприятливого перебігу.

Таким чином, вітамін Д і кіста яєчника можуть бути досить тісно пов’язаними поняттями. І в разі встановлення такого діагнозу не зайвою буде консультація лікаря для визначення ризиків дефіциту такого нутрієнта. Точно визначити наявність нестачі допоможе спеціальний аналіз крові на рівень метаболіту вітаміну D3 — 25(ОН)D (4).

Усунути дефіцит вітаміну D3 допоможуть спеціалізовані дієтичні добавки, наприклад, Детрімакс®. Це високоякісний засіб, який виготовляється на європейському заводі на сучасному обладнанні відповідно до актуальних стандартів якості. Кожна капсула препарату містить чітко визначену кількість вітаміну D3, розчинену в сафлоровій олії (такий розчинник приносить додаткову користь організму). Розрахувати оптимальне дозування і схему прийому Детрімакс® при дефіциті допоможе лікар.

FAQ

Поява кіст яєчника може бути пов’язана з фізіологічними процесами (овуляцією і вагітністю). Іноді такі новоутворення виникають на тлі лікування безпліддя, під час прийому деяких медикаментів, що впливають на гормональний рівень, а також у разі ендокринних порушень, перев’язки труб і нікотинової залежності (1).

Кіста на яєчнику може лопнути, також таке новоутворення нерідко призводить до перекруту яєчника. Ці стани можуть нести загрозу життю пацієнтки, тому потребують екстреного хірургічного втручання. Деякі різновиди кіст (синдром полікістозних яєчників) пов’язані з безпліддям у жінок (1).

Велика кіста може здавлювати поруч розташовані органи, зокрема сечовий міхур і кишківник. Це призводить до порушень функції сечовипускання або спорожнення кишківника.

Кісти можуть розсмоктуватися мимовільно. Найчастіше вплинути на цей процес неможливо. У всякому разі, правильне рішення підкаже лікар.

Важливо! Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення правильного лікування слід завжди звертатись до лікаря.